Поняття «інфантилізму» нерозривно повʼязано з проявами дитячих рис у поведінці дорослої людини. Також існують окремі терміни, такі як «фізіологічний», «соціальний», «правовий» інфантилізм. Хоча визначення цього слова здається складним для розуміння, насправді, впізнати інфантильну людину досить просто. Дізнайтеся, як це пояснюють психологи на сторінках нашого жіночого порталу.
Визначення терміну «інфантильність»
Спочатку наведемо офіційне тлумачення назви, після чого пояснимо простими словами. Отже, інфантилізм (від лат. infantilis «дитячий») — це особливість розвитку людини, яка характеризується збереженням психічних (або фізичних) рис дитячого віку. Або, як можна сказати по іншому — певна незрілість, коли поведінка людини не відповідає її поточному віку. Наприклад, надмірна наївність, неспроможність приймати вольові рішення, втеча від відповідальності.
На практиці, дорослий інфантильний чоловік або жінка поводяться «по дитячому», зберігаючи незрілий, поверховий, максималістичний стиль мислення. Найчастіше, це проявляється у нездатності адекватно реагувати на певні обставини, приймати «дорослі» рішення, занадто висока емоційність та вразливість. При спілкування з такою людиною, виникає враження, що ви маєте справу з підлітком.
Як визначити інфантильну людину
Хоча кожний випадок індивідуальний, проте існують деякі визнані ознаки інфантилізму. Звичайно, необхідно розуміти, що будь-хто іноді може поводитися «як дитина». Але, якщо такі прояви спостерігаються постійно, позначаючись на відносинах з оточуючими — це дозволяє достатньо точно впізнати інфантила. Серед головних психологічних ознак можливо виділити такі:
- неспроможність або відсутність бажання приймати самостійні рішення;
- уникнення та небажання нести відповідальність за себе та інших людей;
- надмірна привʼязаність до батьків, або будь-якої іншої близької людини;
- розвагам та хобі надається вищий пріоритет, ніж роботі, навчанню;
- надмірна капризність, егоцентризм (увесь світ повинен вертітись навколо мене);
- хвороблива вразливість, недовірливість, образливість, нарцисизм;
- різкі зміни настрою, емоційного стану, впадання у крайнощі;
- неспроможність робити висновки на основі життєвого досвіду, мрійливість.
Таким чином, інфантильна людина нібито перебуває у стані дитини, яка не бажає нічого вирішувати, а лише отримувати задоволення. А якщо виникає ситуація, яка потребує нести певну відповідальність — вона старанно уникає її, віддаючи перевагу не виходити з власної зони комфорту.