Психологічна підтримка дитини війна

Наша країна вже чимало років переживає складні часи, повʼязані з повномасштабними військовими діями, руйнуваннями та втратами. Саме наші діти є найуразливішими до таких потрясінь, адже у дитячому віці все сприймається гостріше, ніж у дорослому. Тому так важливо для батьків та усього українського суспільства у цілому, надати правильної психологічної підтримки підростаючому поколінню, максимально знизити негативний влив поточних подій, допомогти адаптуватися та відновитися після кризи. Наш жіночий портал 90-60-90 Україна підготував декілька корисних порад від психолога.

Чому так важлива психологічна підтримка для дитини?

Психологія дитини у війні

Рівень психічної стійкості та реакція на зовнішні збудники у всіх людей різний. Деякі з нас володіють більшою витримкою, простіше переживаючи негативні події та швидко адаптуючись. Інші, легко втрачають почуття самоконтролю, відчувають тривалий стан стресу, паніки. Але у дорослих чоловіків та жінок є перевага — вони мають можливість проаналізувати ситуацію і зробити певні висновки. На той час як дитина сприймає все безпосередньо, на рівні почуттів та емоцій. У більшості випадків, їй складно пояснити причини власного суму, депресії, агресивності. Тож і вийти зі стресового стану, вона самостійно не може.

Тому, піклування про дітей повністю лягає на плечі дорослих. Саме батьки, опікуни, вчителі та вихователі мають змогу позитивно вплинути на стан малюків, сприяти їх психічному відновленню. А для цього варто знати, які значні чинники викликають найболючішу реакцію дитячої психіки.

Як дитина сприймає війну?

Сприйняття війни дитиною

Відомо, що психологія війни для цивільної людини — це вибір без вибору, тобто подія, на яку вона на може безпосередньо вплинути. Але, на відміну від дорослих, які можуть знайти причинно-наслідковий зв'язок, діти такої можливості позбавлені. Вони стають заручниками ситуації, коли їх життя докорінно змінюється, а світ навколо стає ворожим. У цьому полягає головна особливість — дитина не розуміє, що та чому відбувається, лише несвідомо реагує на зміни. Серед факторів, які сприймаються найгостріше, можливо назвати:

  • Загибель рідних людей, близьких та друзів.
  • Втрата домівки, переїзд на нове місце проживання.
  • Зміна звичного способу життя, кола спілкування.
  • Різкі зміни у поведінці батьків та інших людей довкола.
  • Постійне відчуття незахищеності, вразливості.
  • Проблеми зі здоровʼям, фізична та ментальна втома.

Звісно, що найбільшої шкоди зазнали діти з прифронтових міст та селищ, або ті, що безпосередньо стикнулися з наслідками бойових дій. Проте, можливо сміливо констатувати, що війна не обходить жодну людину, тому на різному рівні ми всі відчуваємо її відголоски. Ця постійна напруга, відчуття небезпеки, невпевненість у завтрашньому дні — призводить до нервового виснаження, яке виявляється у дітей по різному.

Ознаки психічної травми у дитини

Психічні травми дитини

Як ми вже зазначали, у ранньому віці людина ще не вміє раціонально оцінювати свій стан, аналізувати та працювати з негативом. Будь-які надзвичайні події вона сприймає нативно, без повного усвідомлення їх сутності. Відповідно психіка реагує на них, у залежності від ситуації, темпераменту, виховання. Загалом, визначити ознаки дитячого стресу можливо за такими основними симптомами:

  • Пригнічений стан, поганий настрій, тривожність, закритість, сум, апатія, сльози.
  • Підвищена агресивність, погана поведінка з однолітками, у школі, з батьками.
  • Яскраво виражений протест та заперечення, сплески люті, ненависті, істерики.
  • Втрата самостійності, нездорова привʼязаність до батьків, страх самотності.
  • Відсутність бажання навчатися, розвиватися, дізнаватися нове.
  • Фізична слабкість, порушення сну, відраза до їжі.

Якщо ви помітили подібну поведінку у власної дитини, не варто ігнорувати її, адже це може призвести до загострення та погіршення ситуації у подальшому.

Самостійна психологічна допомога дитині у стані стресу

Як психологічно допомогти дитині самостійно

Зазначимо, що для професійної роботи з дітьми існують психологи, соціальні педагоги, дефектологи та інші фахівці. Проте, навіть без залучення окремих спеціалістів, можливо підтримувати дитину самостійно. Ось декілька практичних рекомендацій.

Увага та піклування

Огорніть вашу дитину всебічною турботою та батьківською любовʼю, частіше обіймайте її, розмовляйте, пояснюйте, грайте, виявляйте емпатію, створіть атмосферу захищеності.

Відволікання від негативу

Використовуйте принцип переключення фокусу уваги з негативних факторів, на позитивні. Заплануйте низку приємних подій, наприклад, відвідини зоопарку, кіно, прогулянок на природі, походів у кафе, за можливості частіше приносьте смаколики, нові іграшки. Нехай дитина з нетерпінням чекає чогось цікавого, забуваючи про погане.

Щоденний розклад та рутинна

Дитині дуже важливо відчувати стабільність, тому навіть звичайна домашня рутина сприймається позитивно. Це можуть бути щоденні домашні обовʼязки, відвідини школи, дитсадка, час на ігри або перегляд відео, читання, сон, прийом їжі, тощо.

Спокійні батьки — спокійні діти

Зберігайте власний спокійний стан, адже він передається й дітям. Контролюйте вияви роздратування, частіше посміхайтеся, слухайте, намагайтеся зрозуміти почуття дитини, які вона не завжди може висловити.

Дбайте про власний стан

Памʼятайте, що діти добре визначають фальш та вдавання, тому важливо, щоб настрій самих батьків був позитивним. Для цього не забувайте відпочивати, нормально спати, дбайте про власне фізичне здоровʼя. Це стане прикладом для вашого сина або доньки, адже ви для них найвищий авторитет.

Сподіваємося, що ці прості поради допоможуть вам покращити психологічний стан вашої дитини, надихнуть, та нормалізують її життя.

Сейчас на сайте 21 гость и нет пользователей